Block title
Меню сайту
Block title
Block content
Корисні посилання
Система Orphus
Акадамія творчої думки> Національна дитяча гаряча лінія Національна гаряча лінія. Державна служба зайнятості

Категорії розділу
Календар
«  Червень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
Архів записів
Вxiд на сайт
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 170
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Насильство в сім'ї. Шляхи запобігання.

      Жорстоке поводження може мати вигляд насильства - „будь-яких умисних дій фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю ”( ст. 1 Закону України „Про попередження насильства в сім’ї”).    

            За свідченням дітей, із жорстокістю вони вперше стикаються у власній родині.

         Жорстоке ставлення до дітей посилюється у ситуаціях алкоголізму або наркотизації батьків, у неповних і кризових сім’ях.

        Важливою ланкою у формуванні особистості має бути сім’я та родина, де, крім свідомого, цілеспрямованого виховання, на дитину впливають: внутрішньо сімейна атмосфера, статево-рольова поведінка батьків, яку несвідомо чи усвідомлено копіює дитина. Правильне виховання в сім’ї є одним зі шляхів протидії проявам насильства і жорстокості. Тож сім’я має бути притулком для душі, місцем переходу до стану розкутості, зняття психологічного напруження.

ПОРАДИ БАТЬКАМ

         Домашнє насильство - це система поведінки, а не окремий випадок!

         Отже, перш ніж карати дитину „за щось”, „для чогось”, варто розуміти:

·    не можна примусити щось зрозуміти - треба підвести до розуміння того, як слід робити;

·   правильно виховати можна лише підвищенням рівня конкретної особистості, розвитком почуття її гідності, поваги до себе як до людини;

·   сім’я має бути простором без насильства, насильство породжує насильство, покарання призводить до покарання.

Тому:

·    якщо є сумнів, карати чи не карати, - карати не слід;

·   неприпустимо карати і навіть погрожувати знаряддям покарання, завдавати болю та страху будь-якими іншими насильницькими діями ( крутити вуха, скубти) - це прояви садизму;

·    неприпустимо систематично погрожувати покаранням у будь-якій формі, навіть натяком, рухом або поглядом;

·    неприпустиме приниження гідності - дитина втрачає віру в себе, у власне «Я»;

·  неприпустимо дорікати дітям лише за те, що ви не в гуморі, засмучені, роздратовані з якихось своїх причин, хворі, і ваша власна врівноваженість поза контролем.

         Вади треба не викорінювати, а коригувати, перетворювати їх на чесноти! Дитина має право на особисті почуття, друзів, думки, секрети. Забезпечити їжею, одягом, навчити доглядати за собою, піклуватися про неї у разі хвороби обов’язок дорослих. Які люди, громадяни виростуть завтра з тих, кого б’ють сьогодні рідні батьки?

         Необхідно розірвати коло жорстокості й насильства, припинити ображати дітей. Щоб діти не тікали з дому, не шукали способу помститися, вкоротити собі віку - любіть їх.

             Любов - найкращий засіб виховання!