Block title
Меню сайту
Block title
Block content
Корисні посилання
Система Orphus
Національна дитяча гаряча лінія Національна гаряча лінія. Державна служба зайнятості

Категорії розділу
Календар
«  Грудень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Архів записів
Вxiд на сайт
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 166
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Вплив засобів масової інформації на здоров’я та розвиток дитини

 

          Інформаційна епоха диктує свої закони і висуває свої вимоги. ЗМІ супроводжують життя не тільки дорослих, а і дітей. Телевізор, комп’ютер давно і міцно ввійшли в життя дитини, починаючи з перших років їх існування. У багатьох сім’ях, як тільки дитина навчиться сидіти, її саджають перед екраном, що заміняє живе спілкування з близькими, бабусині казки, мамині колискові, татові забавлянки. Сидіння перед екраном улаштовує всіх, а особливо батьків: малюк не плаче, нічого не просить, не бешкетує, безпечно поводиться, і в той же час створюється враження, що дитина постійно дізнається щось нове. Купляючи дошкільнику чи школярику диски, комп’ютерні ігри, батьки, безумовно, піклуються про його розвиток і намагаються зайняти його цікавою справою, але якщо дорослі не братимуть активної участі у спільному перегляді телепередач і в комп’ютерних іграх, це може призвести до сумних наслідків, і не тільки для здоров’я дитини (порушення зору, постави, дефіцит рухів тощо), але і для її психічного розвитку.

           Телебачення і здоров’я дітей. Проблема «діти і телебачення» хвилює всіх: батьків, педагогів, лікарів. Працівники телебачення розраховують на те, що діти за допомогою батьків переглядатимуть передачі вибірково, залежно від уподобань, віку. Але, як свідчать лікарі-гігієністи, більшість дошкільнят дивляться телевізор без розбору, від 40 хвилин до 2-х годин на день, тобто до 14 годин на тиждень. Щоденний перегляд телепередач формує у дітей звичку проводити щовечора біля екрана, якою б не була передача. А кожний вільний вечір- це час для розвитку здібностей дитини, спілкування дітей із дорослими, для ігор, під час яких дитина активно засвоює інформацію. Оскільки телепередачі не потребують від маленького спостерігача особистої участі, вони перетворюють його на пасивного глядача.

           Дошкільник не повинен сидіти біля телевізора більше 30 хвилин. Двох-трьох дитячих передач на тиждень достатньо для дитини. Для попередження зорового напруження під час перегляду передач дуже важливим є такі моменти:

  • відстань глядача від екрана;
  • освітлення в кімнаті;
  • якість зображення на екрані;
  • розташування на рівні очей сидячого або трохи нижче;
  • якщо дитина носить окуляри, то під час перегляду передачі їх  потрібно надіти, щоб зайвий раз не напружувати зір

            Вплив комп’ютерів на здоров’я та розвиток дитини. На сьогодні техногенні загрози здоров’ю (як фізичному, так і психоемоційному, інтелектуальному) виходять на перший план.

             Не секрет, що комп’ютер наприкінці XX століття – на початку XXІ століття став для дітей найулюбленішою іграшкою, порадником, другом. Комп’ютерні ігри захоплюють увагу дітей, приваблюють їх динамічними сюжетами. На жаль, дедалі більше дітей просиджують за комп’ютером довгий час, забуваючи про радість спілкування з рідними, друзями, залишаючись наодинці з собою, не замислюючись про цінності життя, про своє майбутнє.

             Про користь чи шкоду комп’ютерів постійно ведуться дискусії. Можна зустріти навіть захоплені відгуки про позитивний вплив комп’ютерів на здоров’я. Але чи так це? Як можна уберегти себе і свою дитину від небезпеки?

             Потрібно не забувати про фактори ризику, яким піддається користувач під час тривалого перебування за комп’ютером:

  • електромагнітне випромінювання;
  • утома очей від мерехтіння екранного зображення;
  • тривала статична робоча поза;
  • невідповідне оформлення та освітлення приміщення, термін перебування за комп’ютером;
  • психологічна втома через неправильне ергономічне оформлення та психологічний зміст програмного забезпечення;
  • стреси, що виникають через застосування комп’ютера

        Досить шкідливе випромінювання високочастотного електромагнітного поля діє на відстані півметра від екрана, негативно впливаючи на шкіру і очі того, хто сидить перед комп’ютером. На сучасних моніторах установлені спеціальні фільтри, що зменшують напруженість випромінювання, але небезпека все одно існує. Кондиціонери, пиловловлювачі, іонізатори, щоденне вологе прибирання і провітрювання приміщення знижують шкідливий вплив електростатичного поля. Ефективне і вмивання холодною водою відразу після роботи на комп’ютері.

        Працюючи на комп’ютері, ми застигаємо у незручній позі на тривалий проміжок часу. У результаті від довгого сидіння в нерухомому положенні з’являються болі в суглобах кистей рук, м’язах шиї, спини, головні болі. Це може стати причиною виникнення різних захворювань опорно-рухової системи. Тривала стиснена поза утруднює дихання і може призвести до нападів кашлю. Недолік руху погано позначається на здоров’ї в цілому.

         Для того щоб зменшити шкідливий вплив незручної пози, необхідно правильно підібрати робочі меблі. Вони допоможуть зберегти правильне положення тіла при роботі за комп’ютером і зменшити навантаження. Крісло повинно бути на роликах, з регульованою висотою сидіння і спинкою, без підлокітників, обертатися навколо своєї осі. Стіл повинен мати спеціальну висувну дошку для клавіатури. У перервах між роботою на комп’ютері необхідно влаштовувати розминку.

          Людське око пристосоване до того , щоб постійно змінювати фокусування, розглядаючи світ навколо себе. А при роботі за комп’ютером, коли очі постійно дивляться в одному напрямку, м’язи, що керують очними яблуками, слабшають.

          Працюючи за монітором, людина набагато рідше моргає. Це призводить до пересушування кон’юктиви ока. З’являється різь і відчуття «піску в очах». Довга гра перед монітором може призвести до короткозорості та астенопії- відсутності сили зору.

          Вплив комп’ютера на зір зменшується при роботі на сучасному моніторі з високою роздільною здатністю і високою частотою розгортки зображення, що істотно знижує ефект мерехтіння. Оптимальний розмір екрану для дошкільника- 15 дюймів, а для школяра- 17- дюймовий монітор. Правильна відстань до монітора- близько 45-60 см, бажано, щоб він знаходився нижче рівня очей.

          Правильне освітлення- природне світло, що падає ліворуч. У темний час доби лампа повинна висвітлювати тільки документ, але не екран монітора. Це допоможе уникнути відблисків, що ускладнюють роботу.

          Обмеження часу роботи на комп’ютері- важливий фактор збереження здоров’я. Для дітей віком 4-6 років фахівці пропонують розвивальні ігри, що займають 7-10 хвилин і поєднуються з творчими заняттями (малювання, вирізування, ліплення). Учням початкової школи можна працювати за комп’ютером не більше 20 хвилин, школярам основної школи можна дозволити проводити перед монітором до 2-х годин, улаштовуючи 10-15 хвилинні перерви кожні півгодини.

          Якщо мова йде про дитину, то існує ще велика психологічна проблема. Часто батьки купують своїм дітям комп’ютер для того, щоб вони менше часу проводили на вулиці. Проте у віртуальному просторі дитину очікує не менше загроз, ніж у реальному житті. Інтернет та комп’ютерні ігри викликають звикання, подібне до наркотичного. Результати такого звикання багато в чому подібні- зникає цікавість до реального життя, дитина відчуває роздратування, якщо не може зайти в Інтернет та продовжити гру. Залежна від комп’ютера людина є асоціальним типом зі збудливою психікою, потенційним правопорушником

          Необхідний серйозний контроль із боку батьків  за змістом ігор і спрямованістю сайтів, які дитина відвідує в Інтернеті. Необхідно повністю захистити її від злих і жорстоких ігор.

         У психолого- педагогічній літературі сформульовано наслідки впливу жорстокого та інформаційного середовища на дитину:

  • у дитини виникає готовність до відкрито-агресивної поведінки;
  • розвивається нездатність до соціальної кооперації, гальмується формування вміння враховувати почуття і права інших, бажання співпрацювати; дитина поступово стає нездатною встановлювати дружні стосунки;
  • рисами характеру стають: роздратованість, запальність, нетерпимість;
  • дитина- гравець у комп’ютерні ігри поступово перетворюється в механічного виконавця чужої волі;
  • перекручується мислення дитини: дитину вчать мислити не творчо, а технологічно- є задача, підсумок і комплекс засобів, за допомогою яких можна цю задачу розв’язати;
  • відбуваються типові зміни у сприйнятті світу дітьми – почуття неавтономності;
  • притупляється здатність до співпереживання (душевна скупість, у тому числі і по відношенню до рідних);
  • з’являється комплекс спустошення;
  • діти стають менш романтичними;
  • знижуються пізнавальні та соціальні інтереси, навчальна мотивація тощо.

       Слід зазначити, навіть якщо гра або програма орієнтована на вік вашого малюка, не можна просто запустити її на комп’ютері і залишити дитину з нею на самоті. Навіть найкращі комп’ютерні ігри і програми роблять життя однобоким, а розвиток неповноцінним. У Японії дослідники виявили, що комп’ютерні ігри стимулюють ділянки головного мозку, які відповідають за зір та рух. Але при цьому в дітей, які проводять довгі години за комп’ютерними іграми, не розвиваються лобові ділянки мозку. А саме там знаходяться ділянки, відповідальні за поведінку, тренування пам’яті, емоції, навчання, що повинні розвиватися до зрілого віку.

        Комп’ютер не може бути для дитини засобом отримання нової інформації. Він має сприяти закріпленню і запам’ятовуванню її. Якщо ви хочете, щоб дитина працювала в навчальній програмі, то спочатку розберіть із  нею основні принципи цієї програми без комп’ютера. Такий підхід забезпечить батькам значимість та авторитет в очах дитини, тому що найбільш цікаве вона дізнається саме від них.

        Необхідно навчити дитину планувати тривалість комп’ютерної діяльності, призначати собі термін закінчення гри, після завершення якого, незалежно від етапу ігри, обов’язково вимкнути пристрій.

        Слід проводити роз’яснювальну роботу про шкідливість надмірного захоплення комп’ютером, що віртуальна реальність- це не життя, а лише певна діяльність. Дозовані комп’ютерні розваги потрібно поєднувати з реальними активними діями- заняттям спортом, фізичними вправами, рухливими іграми на повітрі, спілкуванням із рідними, друзями, заняттям мистецькою діяльністю (співами, танцями, малюванням, ліпленням тощо)

        Зрозуміло, що зупинити поступ цивілізації неможливо, але зберегти духовний світ дитини від її негативних проявів, спрямувати розвиток малюка з урахуванням усіх загроз інформаційного суспільства цілком під силу дорослим. Отже, завдання батьків – допомогти своїй дитині пройти нелегкий шлях до «інформаційної культури», яка забезпечить, не лише умови для креативного розвитку дитини у наявному інформаційному середовищі, а і її захист від інформаційного маніпулювання у майбутньому. Саме дорослі мають навчити малюка орієнтуватися в інформаційному світі, працювати з об’єктами. Батькам доведеться захищати дитину від негативної та шкідливої сучасної інформації, навчивши її орієнтуватися в інформаційному потоці, створювати безпечне інформаційне середовище для свого малюка, а саме, безпечне для фізичного, психічного, емоційного, духовного, морального, соціального розвитку.

       Використані джерела

Створення безпечного інформаційного середовища для дитини дошкільного віку: науково-методичний посібник/ (М.В. Коченгіна, Ю.О. Замазій, О.А. Коваль,     А.С. Остапенко, Г.О. Сіліна, Н.О. Холодова) за загальною редакцією М.В. Коченгіної.-Харків: Харківська академія неперервної освіти, 2011р